2022-2023 навчальний рік
05.09.22
Тема уроку " Вода, її властивості та функції у складі біологічних систем"
Властивості води.
1. Універсальний розчинник.
2. Текучість
3. Висока теплопровідність.
4. Висока теплоємність.
5. Велика теплота випаровування.
6. Велика теплота плавлення.
7. Великий поверхневий натяг.
8. Змінна густина.
Вода – дійсно, найбільш дивовижна речовина в природі. Оскільки, вона – універсальний розчинник. В ній розчиняються всі необхідні для живого організму сполуки (органічні і мінеральні речовини, гази); вона має високу теплоємність і одночасно високу для рідин теплопровідність. Ці властивості роблять воду ідеальною для підтримання теплової рівноваги організму.
Завдяки полярності своїх молекул вода виступає в ролі стабілізатора структури, визначає функціональну активність макромолекул залежно від товщини гідратної оболонки, що знаходиться навколо них.
Вода – джерело кисню, що виділяється при фотосинтезі, і водню, який використовується для відновлення вуглекислого газу. Вода є основним середовищем де протікають біохімічні і хімічні реакції.
Вода практично не стискується, що дуже важливо для надання форми органам і підтримання її, створення тургору і забезпечення відповідного положення органів і частин організму.
Завдяки води можливе здійснення осмотичних явищ у живих клітинах.
Вода – основний засіб пересування речовин в організмі (кровообіг, висхідний і низхідний потік розчинів по тілу рослин тощо).
Тому, вода дійсно дивовижна речовина в природі.
Всі тіла при охолодженні стискуються, а вода – розширюється; на її поверхні можуть плавати тіла, важчі за воду; вона ніколи не буває в природі абсолютно чистою; вода навіть може подолати гравітацію!
Біологічна роль води в живих системах
1. Вода визначає фізичні властивості клітин: їхній об’єм і внутрішньоклітинний тиск (тургор).
2. Вода формує оболонку навколо деяких сполук (наприклад білків), що перешкоджає їхній взаємодії.
3. Велика теплота плавлення перешкоджає утворенню кристаликів льоду в клітинах зниженні температури.
4. Вода – розчинник. Її молекули взаємодіють із хімічними речовинами, елементи яких мають електростатичні зв’язки, і розкладають їх на аніони та катіони, що зумовлює перебіг хімічних реакцій.
5. Теплоємність, теплопровідність і випаровування води забезпечують різноманітний розподіл тепла в середині організму – біохімічні реакції в клітинах відбуваються в сталому діапазоні температур.
6. Вода міститься у складі змащувальних рідин у тих частинах тіла, де поверхня одного органа треться об поверхню іншого.
7. Сильний поверхневий натяг, завдяки утворенню водневих зв’язків молекули води, сприяє підняттю води судинами рослин та щілинами грунту.
8. Більша частина біохімічних реакцій відбувається тільки у водних розчинах. Перехід певної сполуки в розчин надає її молекулам здатність рухатися, а їхня реакційна здатність зростає
9. Вода – безпосередній учасник багатьох реакцій. Розщеплення білків, вуглеводів та інших речовин відбувається у результаті їхньої взаємодії з водою – реакції гідролізу.
10. Надзвичайна чутливість води до електромагнітних і акустичних полів є своєрідним органом чуття багатьох живих
Водний баланс людини
Вміст води в організмі людини становить близько 65%. Тобто, якщо маса людини становить 60 кг, то з них 39 кг припадає на воду. Слід зазначити, що вміст води залежить і вік віку: у новонароджених він становить близько 75-80%, у період завершення росту – 65-70%, а в людей похилого віку – лише 55-60%. Між різними органами і тканинами людини вода розподілена нерівномірно: найбільше її у крові та нирках – 82-83%, у головному мозку – до 80%, печінці – 75%, м’язах – 70-76%, натомість у жировій тканині – близько 30%, кістках – близько 20%.
Домашнє завдання:
Опрацювати матеріал параграфа 2 с.11-14
Виписати в словник біологічних термінів нові терміни с.14 (в підручнику після продовження таблиці 1 ключові терміни та поняття)
Письмово виконати завдання 2 с.15 ( поміркуйте) та творче завдання на с.15 ( використовуючи різні джерела інформації , підготуйте повідомлення про воду як важливий природний ресурс)
Дорогі учні!
З біології потрібні зошити в клітинку:
1- робочий зошит
1- для практичних та лабораторних робіт
1- словник біологічних термінів
Для контрольних робіт зошит не потрібний. Контрольних робіт всього лише 2 і їх пишуть на подвійних листках.
Зразок
Зошит
для робіт з біології
учениці 9 класу
Дігтярівського навчально-
виховного комплексу
Скуби Ніки
Зразок
Зошит
для практичних та лабораторних робіт
з біології
учениці 9 класу
Дігтярівського навчально-
виховного комплексу
Скуби Ніки
Зразок
Словник
біологічних термінів
учениці 9 класу
Дігтярівського навчально-
виховного комплексу
Скуби Ніки
08.09.22
Те уроку " Поняття про органічні речовини"
Основні органічні речовини живих організмів можна розділити на такі великі групи:
ліпіди,
білки,
вуглеводи
нуклеїнові кислоти.
, молекули нуклеїнових кислот складаються з окремих нуклеотидів, молекули білків — з амінокислот, а молекули оліго- та полісахаридів — з моносахаридів.
Більшість ліпідів утворюються з гліцерину й жирних кислот
Моносахариди, або прості цукри, є органічними сполуками із загальною формулою (СН2O)n.
У моносахаридів п може приймати значення від трьох до семи. Усі вони мають у своєму складі гідроксильні групи, тому добре розчиняються у воді. За кількістю атомів Карбону в молекулі моносахариди поділяють на п’ять груп — тріози, тетрози, пентози, гексози й гептози.
Моносахариди
Тріози (С3Н6O3) Відіграють важливу роль проміжних продуктів у процесах дихання і фотосинтезу
Тетрози (С4Н8O4) У живих організмах трапляються рідко, переважно в деяких прокаріотів
Пентози (С5Н10О5) Входять до складу нуклеїнових кислот, беруть участь у синтезі деяких коферментів, полісахаридів і макроергічних сполук (АМФ, АТФ тощо), у процесі фотосинтезу
Гексози (С6Н12О6) Є джерелами енергії, яка вивільняється під час реакцій окиснення в процесі дихання, входять до складу оліго- та полісахаридів
Гептози (С7Н14O7) У рослин з родини Товстянкові відіграють важливу роль як один із проміжних продуктів фотосинтезу
Нуклеотиди є мономерами нуклеїнових кислот, які складаються з моносахариду пентози (рибоза в молекулах РНК і дезоксирибоза в молекулах ДНК), залишку фосфатної кислоти й азотистої основи. З цих основ до складу РНК входять аденін (А), гуанін (Г), урацил (У) і цитозин (Ц), а до складу ДНК — аденін (А), гуанін (Г), тимін (Т) і цитозин (Ц).
Крім того, що нуклеотиди є мономерами нуклеїнових кислот, вони відіграють роль коферментів, без яких не може працювати цілий ряд важливих ферментів. цілому.
Амінокислоти — це група карбонових кислот, до складу яких крім карбоксильної групи входять одна або кілька аміногруп.
Домашнє завдання
опрацювати матеріал параграфа 3 с.15- 18
Поповнити біологічний словник новими термінами с.19
Письмово виконати завдання 1 с.19 ( поміркуйте )
12.09.22
Тема уроку ""Білки: будова та властивості"
Існують чотири рівні структурної організації білків:
первинний,
вторинний, третинний
четвертинний.
Первинна структура білка визначається якісним та кількісним складом амінокислот, а також їхньою послідовністю. В основі утворення первинної структури лежать пептидні зв’язки.
Вторинна структура характеризує просторову форму білкової молекули, яка найчастіше повністю або частково закручується у спіраль.
Амінокислотні радикали залишаються при цьому ззовні спіралі. У стабілізації вторинної структури важливу роль відіграють водневі зв’язки, які виникають між атомами водню NН – групи одного завитка спіралі та кисню СО – групи іншого й спрямовані вздовж спіралі. Хоча ці зв’язки значно слабші за пептиді, однак разом вони формують міцну структуру.
Третинна структура відбиває здатність поліпептидної спіралі укладатись, закручуватись певним чином.
Четвертинна структура виникає внаслідок об’єднання окремих поліпептидних ланцюгів, які у сукупності становлять функціональну одиницю. Стабілізація четвертинної структури визначається гідрофобними взаємодіями, а також електростатичними та іншими взаємодіями і водневими зв’язками.
Властивості білків.
Під впливом різних фізико-хімічних чинників структура та властивості білків можуть змінюватися.
Процес порушення природної структури білка або розгортання поліпептидного ланцюга без руйнування пептидних зв’язків називається денатурацією.
Денатурація має необоротний характер. Однак на перших стадіях, за умов припинення дії негативних чинників, білок може відновлювати свій нормальний стан (ренатурація). Процес руйнування первинної структури білків завжди необоротний, він називається деструкцією.
.
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа 4 с.19-22
Письмово виконати завдання 2 ,3 с.22 ("Поміркуйте")
Виписати в словник терміни с.22
15.09.22
Тема уроку "Функції білків"
Функції білків
Білки насамперед виконують будівельну функцію. Вони є складовою частиною біологічних мембран. З білків складаються мікротрубочки та мікронитки, які виконують роль скелета клітини. Білок еластин, що міститься у зв’язках, має здатність розтягуватись. Білок осеїн надає кіткам пружності.
Захисна функція білків, крім запобігання ушкодження клітин, органів й організму в цілому, також виявляється в захисті його від паразитів і сторонніх білків. Білки крові – фібрин, тромбопластин і тромбін – беруть участь у процесах її зсідання, запобігаючи значним крововтрата.
Деякі білки регулюють активність обміну речовин (регуляторна функція). Це гормони білкової природи та ферменти. Складні білки клітинних мембран здатні розпізнавати специфічні хімічні сполуки і певним чином на них реагувати.
Така сигнальна функція білків важлива для вибіркового поглинання клітиною певних речовин та для її захисту.
Є білки, здатні скорочуватись (скорочувальна або рухова функція) забезпечуючи здатність клітини, тканини чи організму змінювати форму, рухатись. Білок тубулін входить до складу мікротрубочок, які є компонентом війок і джгутиків еукаріотичних клітин.
Деякі білки можуть відкладатися по запас – запасаюча функція. У білковій оболонці пташиних яєць накопичується альбумін. В ендоспермі насіння багатьох видів рослин є білки, які зародок споживає на перших етапах розвитку (поживна функція).
Одна з основних функцій білків – це транспорт неорганічних іонів і специфічних органічних речовин. Гемоглобін, який міститься в еритроцитах крові людини та хребетних тварин, клітинах крові дощових черв’яків, розчиненний у плазмі крові чи порожнинній рідині багатьох інших безхребетних, виконує функцію транспорту газів.
Енергетична функція білків полягає в тому, що при їх розщепленні в клітинні вивільняється енергія. Частина амінокислот, які утворюються при розщепленні білків, використовується для біосинтезу білків, потрібних організму, а решта – розкладається з вивільненням енергії.
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 5 с.22-24
Підготувати повідомлення про одну з функцій білків на вибір, використовуючи додаткові джерела інформації
Поповнити біологічний словник новими термінами с.24 та вивчити їх значення
19.09.22
Тема уроку "Нуклеїнові кислоти. Властивості та функції РНК"
ДНК – дезоксирибонуклеїнові кислоти (містять залишок дезоксирибози), та РНК – рибонуклеїнові кислоти (містять залишок рибози). Молекули ДНК знаходяться лише в ядрі, мітохондріях і пластидах. Молекули РНК – і в ядрі, і у цитоплазмі клітини. Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополі мери, мономерами яких є нуклеотиди.
Будова нуклеотидів.
Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: залишків азотистої основи, вуглеводу (пентози) і фосфорної кислоти.
У молекулах ДНК і РНК є залишки азотистих основ: аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц), до складу ДНК входить ще тимін (Т), до складу РНК – урацил (У).
Будова макромолекул РНК
Переважна більшість молекул РНК складається з одного ланцюга, закрученого у спіраль. Існують три основних типи РНК, які відрізняються за місцем локалізації в клітині, нуклеотидним складом, розмірами та функціями. Це інформаційна і – РНК, транспортна т-РНК, рибосомна р-РНК.
Властивості і функції молекул РНК.
Інформаційна РНК – копія ділянки молекули ДНК переносить генетичну інформацію від ДНК до місця синтезу поліпептидного ланцюга, а також бере безпосередню участь у його збиранні.
Транспортна РНК приєднує амінокислоти, транспортує їх до місця синтезу білкових молекул, визначає місце розташування амінокислоти на рибосомі.
Рибосомна РНК взаємодіє з рибосомними білками, забезпечує просторове розташування іРНК та тРНК на рибосомі, виконуючи структурну функцію.У клітині РНК синтезуються на молекулі ДНК за участю ферментів
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 6. с.25-27
Скласти завдання Т - технології до тексту параграфа 6
Виписати в словник нові терміни та вивчити їх значення с.27
22.09.22
Тема уроку "Будова , властивості та функції ДНК"
Будова молекул ДНК
Молекули ДНК знаходяться лише в ядрі, мітохондріях і пластидах. Молекули РНК – і в ядрі, і у цитоплазмі клітини.
Молекулу ДНК можна уявити як подвійну спіраль: вона складається з двох ланцюгів, що закручені один навколо одного. Нуклеотиди обох ланцюгів розташовані так, що нітрогеновмісні основи одного ланцюга містяться напроти нітрогеновмісних основ іншого, утворюючи пари. Між основами виникають слабкі водневі зв’язки. Молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв’язками. Ці зв’язки виникають між двома нуклеотидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами (А – Т, Г – Ц ). Незважаючи на слабкість, велика
їх кількість (сотні тисяч та мільйони) зумовлює те, що обидва ланцюги міцно
тримаються разом. Основи взаємодіють між собою так, що напроти А першого ланцюга завжди розташовується Т другого, а напроти Г – завжди Ц. Така відповідність у розташуванні нуклеотидів називається комплементарністю. Ця закономірність має важливе значення для забезпечення процесів копіювання молекул ДНК та переписування з них інформації на молекули РНК. Водночас така особливість будови молекули ДНК зумовлює те, що структура першого ланцюга комплементарно повторює структуру другого, тобто за послідовністю одного з них може відновлюватися послідовність іншого в разі його руйнування. Це важливо для захисту молекули ДНК від пошкоджень унаслідок негативних хімічних або фізичних впливів. Отже, така будова молекули ДНК забезпечує виконання своєї основної функції – збереження спадкової інформації. У клітинах, які мають ядра, моле кули ДНК зв’язані з білками, що називаються гістонами.
4.2 Властивості ДНК.
Принцип компліментарності лежить в основі здатності молекул ДНК до само подвоєння – реплікації. Послідовність нуклеотидів у новоствореному ланцюзі визначається їхньою послідовністю у ланцюзі первинної молекули ДНК, яка слугує матрицею. Отже, завдяки тому, що в дочірніх молекулах один ланцюг успадковується від материнської молекули, а другий – синтезується заново, вони є точною копією материнської ДНК.
За певних умов молекули ДНК можуть піддаватись денатурації – відбувається розрив водневих зв’язків між азотистими основами і молекула ДНК може розпадатись на окремі ланцюги і втрачати свою активність. Денатурована ДНК після припинення дії чинників може відновити двоспіральну будову завдяки встановленню водневих зв’язків між комплементарними нуклеотидами – ренатурація.
4.3. Функції ДНК
На перший погляд, розташування чотирьох типів нуклеотидів у ланцюжку ДНК, наприклад, ...А Т Т Г Г Ц А Т А Т АГ..., є зовсім випадковим.
Воно не відповідає ані розподілу 1 : 1 : 1 : 1, ані ще якомусь іншому. Проте,
як згодом з'ясували, порядок розміщення нуклеотидів у ланцюзі ДНК має цілком закономірний характер, хоча й не підпорядковується, здавалося б, очевидним математичним закономірностям. У послідовності нуклеотидів ДНК закодована генетична інформація про особливості первинної структури (послідовність амінокислот у поліпептиді) та набір білків, властивих певній клітині. Виявляється, що ця послідовність специфічна не лише для певного виду організмів, а й для окремих особин.
Установлено, що послідовність нуклеотидів у ДНК чітко передається від батьківської клітини до дочірньої під час клітинних поділів.
Молекули ДНК містять гени – ділянки молекули ДНК, яка несе інформацію про послідовність амінокислотних залишків полі пептидів, молекул транспортної або рибосомної РНК. Ген є елементарним носієм спадкової інформації. Таким чином, ДНК зберігає спадкову інформацію, її реалізацію у біохімічних процесах клітині, і забезпечує її передачу дочірнім клітинам під час поділу материнської клітини.
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 7 с.27-30
Виписати в словник терміни та вивчити їх значення с.30
Скласти вікторину з відповідями до тексту параграфа 7 на 12 запитань
26.09.22
Тема уроку " Поняття про перетворення енергії в біологічних системах. АТФ"
Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ). АТФ за структурою є нуклеотидом. Молекула АТФ складається з моносахариду рибози, нітратної основи аденіну і трьох послідовно зв'язаних залишків фосфатної кислоти.
Основна функція АТФ полягає в акумуляції енергії, що виділяється під час різних біохімічних реакцій (розщеплення вуглеводів і жирів, фотосинтезу). Численні процеси, які відбуваються в клітині (проведення нервового імпульсу, м'язове скорочення, транспорт речовин, синтез білка), вимагають надходження енергії, яка міститься в хімічних зв'язках молекули АТФ. Зв'язки, під час розриву яких виділяється велика кількість енергії, називаються макроергічними.
АТФ виконує свою функцію шляхом ферментативного відщеплення кінцевої фосфатної групи; при цьому утворюється аденозиндифосфорна кислота (АДФ), а енергія, що вивільняється, використовується для здійснення біохімічних реакцій. Відокремлена фосфатна група може потім знову приєднатися до АДФ з утворенням АТФ. При цьому використовується енергія, яка виділяється в результаті розщеплення, наприклад, вуглеводів і ліпідів.
АТФ ↔ АДФ + Р + Q ↔АМФ + 2Р + Q
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал параграфа 8 с.30-32
Виписати в словник та вивчити значення термінів с. 32
Письмово виконати завдання 5 с.32
Виконати тестові завдання:
. АТФ означає:
А - аденозинтрифосфорна кислота;
Б - аденозиндифосфорна кислота;
В - аденозинмокофосфорна кислота.
2. Які сполуки входять до складу АТФ?
А - азотиста основа аденіну;
Б - вуглевод рибоза;
В - три молекули фосфорної кислоти;
Г - гліцерин;
Д - амінокислота.
3. Яка структура молекули АТФ?
А - біополімерна;
Б - нуклеотид;
В - мономер.
29.09.22
Практична робота № 1
Тема: Розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот.
Мета: навчитися розв’язувати елементарні вправи зі структури білків та нуклеїнових кислот.
Вправа 1.
Молекулярна маса білка становить 150000. Визначте кількість амінокислот у наведеному білку, прийнявши молекулярну масу амінокислоти за 100.
Дано: Розв'язання:
М(білка) = 150000 дальтон
М(амінокислоти) = 100 дальтон n = М(білку)/ М(амінок-ти) = 150000 Да / 100 Да = 1500
n(амінокислот) - ?
Відповідь: 1500 амінокислот у наведеному білку.
Вправа 2.
Фрагмент одного з ланцюгів молекули ДНК має такий нуклеотидний склад:
Г-Г-Г-Ц-А-Т-А-А-Ц-Г-Т-Ц
1. Визначте і запишіть послідовність нуклеотидів фрагмента другого ланцюга.
2. Яка довжина даного фрагмента молекули ДНК?
3. Визначить % вміст кожного нуклеотида в даному фрагменті.
Розв'язування:
1. За принципом комплементраності відновлюємо другий ланцюг ДНК і таким чином весь фрагмент ДНК.
Г-Г-Г-Ц-А-Т-А-А-Ц-Г-Т-Ц
Ц-Ц-Ц-Г-Т-А-Т-Т-Г-Ц-А-Г
2. Визначаємо довжину фрагмента ДНК
12 0,34 нм = 4,08 нм
3. Встановлюємо % вміст кожного нуклеотида в даному фрагменті ДНК.
Всіх нуклеотидів - 24, з них А = 5; Т = 5; Г = 7; Ц = 7.
Звідси, 24 - 100%
5 - х%
х = (1005)/24 = 20,8%.
24 - 100%
7 - х%
х = 1007/24 = 29,2%
Відповідь: вміст аденіну = 20,8%; тиміну = 20,8%; гуаніну = 29,2%; цитозину = 29,2%.
Вправа 3.
Фрагмент молекули ДНК містить 30 % гуанілових нуклеотидів. Визначити відсотковий вміст інших видів нуклеотидів.
Дано: Розв'язання:
Г = 30% З правила Чаргаффа:
(А + Т) + (Г + Ц) = 100%, Г + Ц = 30%+30%=60%
А = Т = (100% - (Г + Ц))/2 = (100% - 60%)/2 = 20%
А - ? Т - ? Ц - ? Відповідь: А = Т = 20%; Г = Ц = 30%
Вправа 4.
Фрагмент молекули ДНК містить 20 % аденілових нуклеотидів. Визначити відсотковий вміст інших видів нуклеотидів.
Дано: Розв'язання:
А = 20% З правила Чаргаффа:
(А + Т) + (Г + Ц) = 100%, А + Т = 20+20%=40%
Г = Ц = (100% - (А + Т))/2 = (100% - 40%)/2 = 30%
Т - ? Г - ? Ц - ? Відповідь: А = Т = 30%; Г = Ц = 20%
Вправа 5.
Фрагмент молекули ДНК містить 440 цитидилових нуклеотидів, що становить 22% від загальної кількості. Визначте кількість інших нуклеотидів у наведеному фрагменті.
Дано: Розв’язання:
Г – 440(нуклеотидів) З правила Чаргаффа:(А + Т) + (Г + Ц) = 100%
440-22%
А, Т, Ц - ? Г- 22% + Ц-22% = 44%
А=Т= (100% - (Г+Ц)/2=(100- 44%)/2= 28%
Відповідь: А = Т = 28 %; Г = Ц = 22%.
Домашнє завдання оформити результати практичної роботи 1 в зошит для практичних та лабораторних робіт
Повторити вивчену тему , параграфи 1-8
Підготуватись до уроку узагальнення
03.10.22
Узагальнення знань з теми"Хімічний склад клітини. Біологічні молекули"
І рівень
Виберіть правильну відповідь.
1. Будову та функції клітин вивчає:
А) цитологія;
Б) гістологія;
В) анатомія;
Г) фізіологія.
2. Будову організмів вивчає:
А) генетика;
Б) гістологія;
В) анатомія;
Г) фізіологія.
3. Білки складаються з :
А) нуклеотидів;
Б) амінокислот;
В) моносахаридів;
Г) дисахаридів.
4. Найпоширенішим полісахаридом у природі є :
А) глікоген;
Б) целюлоза;
В) хітин;
Г)глюкоза.
5. Спільною властивістю всіх ліпідів є :
А)гідрофільність;
Б)полярність;
В)гідрофобність;
Г)розчинність у воді.
6. Функцію зберігання спадкової інформації в організмах виконують:
А) білки;
Б) ліпіди;
В) вуглеводи;
Г) нуклеїнові кислоти.
7 . Будову та функції тканин вивчає:
А) цитологія;
Б) гістологія;
В) анатомія;
Г) фізіологія.
8 . Нуклеїнові кислоти складаються з :
А) нуклеотидів;
Б) амінокислот;
В) моносахаридів;
Г) дисахаридів.
9 . У разі непереносимості лактози в їжу не можна вживати:
А)овочі;
Б)фрукти;
В)молочні продукти;
Г)цукор.
10 . У складі ДНК зазвичай не буває нітрогеновмісної основи:
А) тиміну;
Б) аденіну;
В) урацилу;
Г) гуаніну.
10 . Дайте визначення.
Ферменти – це ____________________________________________________
_________________________________________________________________.
Нуклеїнові кислоти – це ___________________________________________
________________________________________________________________.
11 . Охарактеризуйте функції білків.
12 . Один з ланцюгів ДНК має послідовність АГАЦТТГАТЦТГАЦТГ. Запишіть послідовність другого ланцюга ДНК.
06.10.22
Тема уроку " Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії"
Основними методами сучасної цитології є такі:
• оптична мікроскопія;
• електронна мікроскопія;
• забарвлення клітин;
• центрифугування;
• метод мічених атомів;
• метод культури клітин.
Отже охарактеризуймо кожен із цих методів.
Мікроскопія(від грецьк. mikros - малий та skopeо - спостерігаю) – вивчення під мікроскопом – є основним методом цитологічних досліджень.
Світлова мікроскопія. Так можна вивчати загальний план будови клітин та їхні окремі органели, розміром не менше ніж 200 нм. Сучасний світловий мікроскоп забезпечує збільшення об'єктів у 2-3 тис. разів. З його допомогою можна побачити великі органели (мітохондрії, хлоропласти).
Електронний мікроскоп дає збільшення в сотні тисяч разів (до 500 000 і більше) і дозволяє вивчати ультраструктуру клітин – найдрібніші деталі їхньої будови. Виготовлення препаратів для світлової та електронної мікроскопії – досить складна процедура (тимчасові й постійні препарати).
Іншими методами цитологічних досліджень є:
• центрифугування (клітину піддають руйнуванню, а потім розділяють суміш органел у центрифузі при високій швидкості обертання; органели осідають на дно пробірки, розподіляючись шарами відповідно до своєї густини; кожен шар можна виділити й дослідити окремо). Цей метод застосовують для вивчення окремих клітинних структур. 1955 року бельгійський учений Крістіан де Дюв завдяки використанню цього методу відкрив лізосоми, за що йому було присуджено Нобелівську премію;
• метод "мічених атомів", або авторадіографія (у клітину вводять речовину, в якій один з атомів певного хімічного елемента заміщений його радіоактивним ізотопом; за допомогою спеціальних приладів, здатних фіксувати ці ізотопи, можна простежити за міграцією цих речовин у клітині та їхнім перетворенням);
• метод культури клітин (ізольовані живі клітини переносять у стерильне поживне середовище, яке схоже на природне для них середовище; за таких умов клітини здатні розмножуватися і виявляти інші ознаки життєдіяльності; змінюючи середовище, можна вивчати його вплив на клітини). Завдяки цьому методу для дослідження токсичної дії певних речовин не гублять лабораторних тварин. Достатньо скористатися клітинами, вирощеними в культурі. На таких модельних системах можна перевіряти дію лікувальних препаратів, стимуляторів, різних фізичних та інших чинників. Використання культури клітин людини надзвичайно важливе для медичних і біологічних досліджень. Воно може замінити неприпустимі з етичної точки зору експерименти на людях. На основі цього методу розроблено клітинні технології, за допомогою яких конструюються організми із заданими наперед властивостями. Так, із кількох рослинних клітин удається виростити цілу рослину.
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 9 с.36-39
Письмово виконати завдання 5, 7 с.39
13.10.22
Тема уроку " Структура еукаріотичної клітини"
Цитоплазма – це внутрішній вміст клітини.
Цитопла́зма — основна за об'ємом частина клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури — цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра. Цитозоль у свою чергу складається з води, солей, органічних молекул і багатьох ферментів, що каталізують хімічні реакції у клітині.
Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, слугуючи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел. Гіалоплазма може перебувати у рідкому (золь) стані і в'язкому (гель).
Основні функції цитоплазми:
• об’єднання всіх компонентів клітини в єдину систему і забезпечує їх взаємодію;
• створення середовища для біохімічних і фізіологічних процесів, а також для існування органоїдів.
Цитоплазма характеризується відносною сталістю будови та властивостей.
Цитоскелет – це система білкових утворів, яка виконує опорну функцію, а також сполучає усі компоненти клітини.
Мікронитки – ниткоподібні структури, які складаються із скоротливих білків, переважно актину.
Мікротрубочки - порожнисті циліндричні білкові структури, беруть участь у формуванні веретена поділу і входять до складу органел руху.(мал. 52)
Внутрішньоклітинні мембрани ділять внутрішнє середовище клітини на окремі функціональні ділянки.(мал. 53). Ці мембрани необхідні для того, щоб розділити несумісні процеси обміну речовин та перетворення енергії. Внутріклітинні органели оточують органели клітини.
Органели – це постійні клітинні структури.
Кожна з органел забезпечують відповідні процеси в клітині.
Клітинні включення є непостійними компонентами клітини.
Рибосоми – це не мембранні органели, які беруть участь у біосинтезі білків.
Рибосома (ribosome) є немембранною органелою клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків (протеїнів).
Рибосома здійснює біосинтез білків транслюючи з мРНК поліпептидний ланцюг. Таким чином, рибосому можна вважати фабрикою, що виготовляє білки, базуючись на наявній генетичній інформації.
В клітині дозрілі рибосоми знаходяться переважно в компартментах, для активного білкового синтезу. Вони можуть вільно плавати в цитоплазмі або бути прикріпленими до цитоплазматичного боку мембран ендоплазматичного ретикулуму чи ядра. Активні (ті що є в процесі трансляції) рибосоми знаходяться переважно у вигляді полісом.
Органели руху.
Псевдопо́дія , ніби ніжка псевдоніжка − тимчасові цитоплазматичні вирости (деяких джгутикових, споровиків, слизовиків), а також у деяких клітин багатоклітинних організмів (лейкоцитів, макрофагів, яєць губок, кишковопорожнинних, деяких війчастих червів). Слугують для так званого амебоїдного руху та захоплення їжі або сторонніх часточок. У псевдоподіях особливо багато мікротрубочок. (мал.. 56)
Псевдоподії виникають і втягуються у різноманітних місцях клітини, тому її форма при амебоїдному русі постійно змінюється. Формування псевдоподій пов'язане з локальними змінами поверхневого натягу клітини. При формуванні псевдоподії у амеби спочатку з'являється невеликий виступ ектоплазми (зовнішній прозорий щільний шар цитоплазми). Потім він збільшується та у нього наче вливається частина рідкої ендоплазми (зернистий напіврідкий внутрішній шар цитоплазми). Таким чином утворення псевдоподій − це процес перетворення ектоплазми у ендоплазму.
Джгутик — поверхнева та позаклітинна структура, присутня у багатьох прокаріотів і еукаріотів, що служить для пересування в рідкому середовищі або поверхнею вологих твердих середовищ. Джгутики і війки мають вигляд виростів цитоплазми. Рухаються за рахунок вивільнення енергії АТФ. Робота війок нагадує веслування іє скоординованою. Джгутики і війки можуть виконувати захисну і чутливу функцію
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 11 с.43-47
Виписати терміни с.47/
Письмово виконати завдання 5 ,6 с. 47
Повторити матеріал параграфа 10
16.10.22
Тема уроку " Структура еукаріотичної клітини: ендоплазматична сітка, комплекс гольджі, лізосоми, вакуолі"
ретикулум або ендоплазматична мережа — внутрішньоклітинна органела еукаріотичних клітин, що являє собою розгалужену систему з оточених мембраною сплющених порожнин, бульбашок і канальців.
Вперше ендоплазматичний ретикулум був виявлений канадськими вченими Кітом Портером, Альбертом Клодом і Ернстом Фулламом в 1945 році за допомогою електронної мікроскопії
Ендоплазматичний ретикулум складається з розгалуженої мережі трубочок і кишень, оточених мембраною. Площа мембран ендоплазматичного ретикулума складає більше половини загальної площі всіх мембран клітини.
Ендоплазматичний ретикулум не є стабільною структурою і схильний до частих змін. Виділяють два типи ЕПР:
• Шорсткий (гранулярний) ендоплазматичний ретикулум,
• Гладкий (агранулярний) ендоплазматичний ретикулум.
На поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, які відсутні на поверхні гладкого ЕПР.
Шорсткий та гладкий ендоплазматичний ретикулум виконують різні функції в клітині.
Функції шорсткого ендоплазматичного ретикулума
За участю ендоплазматичного ретикулума відбувається трансляція та транспорт мембранних білків, що сектеруються, синтез і транспорт ліпідів і стероїдів. Для ЕПС характерно також накопичення продуктів синтезу. Ендоплазматичний ретикулум бере участь у тому числі і в створенні нової ядерної оболонки (наприклад після мітозу). Ендоплазматичний ретикулум містить внутріклітинний запас кальцію, який є медіатором багатьох реакцій відповіді клітини, зокрема скорочення м'язових клітин. У клітинах м'язових волокон розташована особлива форма ендоплазматичного ретикулума — саркоплазматичний ретикулум.
Функції гладкого ендоплазматичного ретикулума
Гладкий ендоплазматичний ретикулум бере участь в багатьох процесах метаболізму. Ферменти гладкого ендоплазматичного ретикулума беруть участь у синтезі ліпідів і фосфоліпідів, жирних кислот і стероїдів. Також агранулярний ендоплазматичний ретикулум грає важливу роль у вуглеводному обміні, знезараженні клітки і запасанні кальцію. Зокрема, у зв'язку з цим в клітках надниркових залоз і печінки переважає гладкий ендоплазматичний ретикулум.
Розгляньте мал. 59, с. 47.
ЕПС просторово і функціонально пов’язана з комплексом Гольджі.
Розгляньте мал.. 60., с 48
Комплекс Ґольджі (також званий як Апарат Ґольджі, тільце Ґольджі та інші) — одномембранна органела, що є переважно в еукаріотів.
Була відкрита у 1898 році італійським лікарем Каміллом Ґольджі і була названа на його честь. Основна функція комплексу Ґольджі — це гліколізація та фосфоризація речовин з ендоплазматичного ретикулуму. Це система паралельно розташованих та сплющених цистерн і трубочок, до яких прикріплюються мембранні міхурці, що транспортують речовини від ендоплазматичної сітки.
Ця мембранна органела представлена трьома видами утворів: дископодібними мембранними мішечками (цистернами), розміщеними пучками щільно на відстані 14-25 нм з внутрішнім простором 5-20 нм (частіше по 5-6 мішечків у комплексі); системою трубочок діаметром 20-50 нм; і міхурців різних розмірів. Мішечки сполучаються між собою і мають трубочкове з'єднання з іншими такими ж апаратами. У рослинних клітинах виявляється ряд окремих стопок, який називають диктіосомою. Диктіосоми можуть бути відділені одна від одної прошарками цитоплазми або з'єднаними у комплекс. В тваринних клітинах часто міститься одна велика або кілька з'єднаних трубками стопок.
Комплекс Гольджі бере участь у формувані деяких органел, зокрема лізосом. У вигляді пухирців, оточених мембраною, лізосоми відокремлюються від цієї органели, а фермети, які входять до складу лізосом, синтезуються на мембранах зернистої ЕПС. речовини, що надійшли до комплексу Гольджі сортуються за складом і призначенням.
Розгляньте мал.. 62, с.49
Вакуоля — обмежена мембраною органела, яка міститься в деяких еукаріотних клітинах і виконує різні функції (секреція, екскреція і зберігання запасних речовин). Вакуоля та її вміст розглядається, як відокремлена від цитоплазми частина. Вакуолі особливо добре помітні в клітинах рослин і грибів.
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями.
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюсткахдля приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин
Травні вакуолі серед тварин зустрічаються у представників одноклітинних. У цьому випадку травні вакуолі є мембранними пухирцями з їжею, в які виділяють травні ферменти. Поживні речовини всмоктуються клітиною, потім пухирець різко скорочується і неперетравлені залишки залишають клітину.
Пероксисо́ма — клітинна органела, оточена єдиною мембраною, не містить ДНК і рибосом (на відміну від мітохондрій і хлоропластів). Пероксисоми наявні в усіх ядерних клітинах. Вони містять окиснювальні ферменти,
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 12 с.47-51
Скласти 6 тестових завдань до тексту параграфа 12
Виписати терміни в словник та вивчити їх значення с.51
20.10.22
Тема уроку:"Структура еукаріотичної клітини : мітохондрії і пластиди"
Двомембранні органели
Ядро (ознайомимося на наступному уроці);
Мітохондрії;
Пластиди.
Мітохондрії є своєрідним генератором в клітині.
Пластиди – органели рослин та деяких одноклітинних тварин. Відомо три типи пластид: хлоропласти, хромопласти, лейкопласти.
Мітохондрії і пластиди – автономні частини клітини.
Мітохондріям і пластидам притаманна певна автономія. Ці органели, на відміну від інших органел, містять власну спадкову інформацію – кільцеву молекулу ДНК, а також здатні синтезувати власні білки. Вони не виникають з інших мембранних структур клітини, а розмножуються поділом.
. Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 13 с.51-53
Письмово виконати завдання "Так чи ні"
Вам необхідно визначити вірне і невірне твердження. Якщо твердженя, правильне ставите «+» і якщо ні – «-«.
1. Мітохондрії одно мембранні органели.
2. Пластиди двомембранні органели.
3. В клітині міститься тільки одна мітохондрія.
4. Внутрішня мембрана мітохондрії утворює кристи.
5. Пластиди синтезують АТФ.
6. Внутрішній вміст мітохондрій заповнений матриксом.
7. Хлоропласти немають кольору.
8. Фотосинтез відбувається в хромопластах.
9. Внутрішній вміст хлоропластів заповнює строма.
10. У лейкопластах запасаються деякі білки і крохмаль.
11. Дозрілі плоди і квіти мають яскраві кольори через те, що лейкопласти перетворилися на хлоропласти.
12. Кінцевим етапом розвитку пластид є лейкопласти.
31.10.22
Тема уроку " Ядро:будова та функції"
Ядро - це обов’язкова складова будь якої еукаріотичної клітини. Ядро у більшості клітин одне, але трапляються клітини, що мають кілька ядер.
ФУНКЦІЇ ЯДРА:
• Зберігання спадкової інформації та передача дочірним клітинам;
• Регулює процеси життєдіяльності клітини, зокрема процеси біосинтезу;
• У ядрі за участю ядерець утворюються складові рибосом.
БУДОВА ЯДРА.
Поверхневий апарат ядра утворений двома мембранами. В деяких місцях мембрани з’єднуються , утворюючи пори. Через ці пори транспортуються білки, різні типи РНК.
Внутрішній вміст ядра – ядерний матрикс складається з ядерного соку, ядерець, ниток хроматину.
Хроматин – ниткоподібні структури ядра, утворені здебільшого з білків і нуклеїнових кислот.
Ядерця – щільні структури, які складаються з комплексів РНК з білками, хроматину і гранул, які слугують попередниками складових рибосом.
Ядерний сік – нагадує цитоплазму, він об’єднує різні структури ядра.
Хромосоми складаються з двох хроматид, що з’єднані між собою в зоні первинної перетяжки центромерою. Вона ділить хромосому на окремі ділянки – плечі. В центромері є кінетохор до якого кріпляться нитки веретена поділу, що забезпечують розподіл хроматид між дочірними клітинами.
Молекули ДНК у хромосомі розташовані певним чином. Ядерні білки утворюють нуклеосоми, навколо яких наче накручені нитки ДНК.
Каріотип– сукупність ознак хромосомного набору.
Наприклад:
Дрозофіла 8 хромосом
Людина 46 хромосом
Хромосомний набір може бути :
Гаплоїдний (1п);
Диплоїдний (2п);
Поліплоїдний (3 і більше п).
Серед хромосом розрізняють статеві (гетерохромосоми) та нестатеві хромосоми (аутосоми).
Домашнє завдання:
Опрацювати матеріал параграфа 14 с.53-57
Скласти 6 тестових завдань до тексту параграфа 14 з відповідями
За бажанням виконати завдання 1,2 с.57("Поміркуйте")
10.11.22
Тема уроку " Енергетичний обмін. Кисневий етап"
Кисневий (аеробний) етап відбувається в матриксі і на кристах мітохондрій за участю кисню. при цьому звільняється основна маса енергії (понад 90%).
На цьому етапі аеробне перетворення вуглеводів продовжується за рахунок розщеплення молочної кислоти до води і вуглекислого газу.
енергетичний ефект: 2600 кдж (1088 кдж – на тепло, 1512 кдж – на атф): 2с3н6o3 + 6o2 + 36н3рo4 + 36адф → 6сo2 + 42н2o + 36атф
цикл кребса – це послідовне перетворення певних органічних кислот, що відбувається в матриксі мітохондрій. на початку циклу піровиноградна кислота реагує з щавелевооцтовою, утворюючи лимонну кислоту. остання через низку послідовних реакцій перетворюється на інші органічні кислоти. унаслідок таких перетворень однієї молекули с3н4o3 утворюються: а) дві молекули атф; б) чотири пари атомів гідрогену, які є носіями енергії для утворення атф на дихальному ланцюгу; в) дві молекули вуглекислого газу, які виділяються з клітини. за відкриття циклу лимонної кислоти г. кребс (1900-1981) отримав у 1953 році нобелівську премію з медицини і фізіології. циклічний принцип реакцій обміну речовин став важливим етапом розвитку біохімії, оскільки дав ключ до розуміння шляхів метаболізму.
дихальний ланцюг – це сукупність ферментів, вбудованих у внутрішню мембрану мітохондрій, які забезпечують перенесення електронів від атомів гідрогену (окиснення) на кисень (відновлення). у ході цих окисно-відновних реакцій відбувається поступове звільнення енергії хімічних зв'язків і її акумулювання в макроергічних зв'язках атф. під час реакцій циклу кребса звільняються атоми гідрогену. далі ці атоми дисоціюють на протони і електрони, які акцептуються коферментом над. відтак електрони гідрогену передаються по ланцюгу дихальних ферментів – флавопротеїдів і цитохромів, вивільнюють свою кінетичну енергію, а в кінці з'єднуються з протонами і утворюють молекули води. енергія, яка при цьому звільняється, використовується в декількох ділянках дихального ланцюга для здійснення реакції фосфорилювання – синтезу атф, тобто приєднання фосфатної групи до адф. це відбувається на внутрішній мембрані мітохондрій. таким чином, реакція окиснення (переносу електронів) спряжена (тісно поєднана) з реакціями фосфорилювання, коли 55% енергії йде на синтез атф, а 45% розсівається у вигляді теплової енергії. процес утворення атф у результаті перенесення електронів по дихальному ланцюгу внутрішніх мембран мітохондрій одержав назву окисного фосфорилювання. це явище відкрив у 1931 році російський біохімік в. а. енгельгардт. при інфекційних захворюваннях, дії несприятливих фізико-хімічних чинників (температури, радіації тощо) ці процеси роз'єднуються, більше енергії випромінюється у вигляді теплової, і тому підвищується температура в клітині і в організмі. крім того, мітохондрії беруть участь у регуляції обміну води, депонуванні йонів кальцію, продукуванні попередників стероїдних гормонів. отже, завдяки реакціям кисневого етапу при розщепленні двох молекул піровиноградної кислоти синтезується в цілому 36 моль атф (2 моль в циклі кребса і 34 моль – при перенесенні йонів гідрогену дихальним ланцюгом).
сумарним енергетичним результатом етапів енергетичного обміну є виділення 2800 кдж енергії (200 кдж + 2600 кдж), з якої в 38 молекулах атф акумулюється 55% (38 × 42 кдж = 1596 кдж), а 45% (1204 кдж) – розсіюється у вигляді теплоти. при цьому 2 молекули атф дає гліколіз, 2 – цикл кребса і 34 – дихальний ланцюг.
повне рівняння розщеплення глюкози має такий вигляд:
с6н12о6 + 6o2 + 38адф + 38н3рo4 → 6сo2 + 44н2o + 38атф
отже, основну роль у забезпеченні клітин енергією відіграє аеробний етап енергетичного обміну.
процес біологічного окиснення органічних речовин називається диханням.
.
. Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 17 с.67-71
Скласти вікторину на 12 запитань до тексту параграфа 17
14.11.22
Тема уроку "Особливості процесів пластичного обміну. Фотосинтез: світлова фаза"
Умови, які необхідні для фотосинтезу
– фотосинтез. може відбутися тільки при відповідних умовах: на 1кв.мм листкової пластинки повинно бути 400 тис. пластид, хлорофіл з магнієм, СО2 , Н2О, світло, п'ятивуглецевий цукор, як вихідна сполука для реакцій, що викликаються світлом
Хлорофіл – синтезуючий пігмент
У клітинах рослин фотосинтез може відбуватися тільки в хлоропластах, у яких містяться фотосинтезуючі пігменти – хлорофіл, який рослини використовують для поглинання та використання енергії світла. .
Світлова фаза фотосинтезу.
Робота світлової фази фотосинтезу пов'язана з мембранами тилакоїдів. Вона розпочинається з поглинанням кванта світла молекулою хлорофілу і призводить до того, що електрон переходить у збуджений стан. Пігменти мембрани тилакоїдів, хлорофіли та допоміжні, зібрані у функціональні ансамблі, які називають фотосистемами. Вони пов'язані між собою через ланцюг перенесення електронів і включаються послідовно – спочатку фотосистема ІІ, а згодом фотосистема І.
Тилакоїди хлоропласта з хлорофілом ( Mg )
1. Фотосистема ІІ
Фотоліз води
2. Фотосистема І
Відновлення НАДФ
Фотофосфорилювання
Отже, світлова фаза – сукупність реакцій, які забезпечують утворення молекулярного кисню, атомарного водню та АТФ за рахунок світлової енергії Сонця.
Домашнє завдання опрацювати матеріал параграфа 18 с.71-74
Скласти 12 запитань до тексту параграфа
17.11
Тема уроку "Фотосинтез:тернова фаза. Хемосинтез."
Самостійно опрацюйте матеріал параграфа 19 с.74-77
Виконайте тест для самоконтролю знань с.77 12 завдань (1-12)
За бажанням виконайте решту завдань с.77-78
Повторіть матеріал параграфів 1-18
Підготуватись до контрольної роботи
29.12
Тема уроку "Генетика- наука про закономірності спадковості й мінливості організмів"
Уважно прочитайте текст параграфа 29 с. 113-116.
Зверніть увагу на нові терміни в тексті параграфа , випишіть та запам'ятайте їх ( терміни на с.116)
Ознайомтесь із вченими- генетиками ,мал.146 с.114
Дайте відповіді на запитання 1-7 с. 116( усно)
Письмово виконати завдання " поміркуйте" на с. 116.
24.11
Тема уроку Гени та геноми"
Уважно прочитайте текст параграфа 20 с.79-82 По 1 пункту ( що таке гени) складіть схему: гени
1 структурні
2 регуляторні
Випишіть у зошит ,що таке екзони, інтрони( с.79)
Письмово виконати завдання 5 с.82
16.01
Тема уроку " Методи генетичних досліджень"
Уважно прочитайте текст параграфа 30 с.116-119 та розгляньте малюнки до нього.
Випишіть у зошит основні методи генетичних досліджень.
Методи генетичних досліджень:
1) гібридологічний,
2) генеалогічний,
і так далі.
Накресліть своє родовідне дерево в зошиті, позначте себе, братів сестер ( в кого є), батьків, бабусь, дідусів тощо.
Випишіть нові терміни с. 119, надішліть фото виконаної роботи приватним повідомленням для перевірки
19.01
Тема уроку "Закономірності спадковості ,які встановив Г. Мендель. Статистичний характер законів спадковості та їхні цитологічні основи"
Уважно прочитайте текст параграфа 31 с.120--124
Зробіть міні- конспект до пункту параграфа "Що досліджував Мендель?"
Випишіть та вивчіть на пам'ять закон одноманітному гібридів першого покоління с. 121 1 абзац.
Випишіть та запам'ятайте закон розщеплення с.121 3 абзац
Випишіть та запам'ятайте закон незалежного комбінування ознак с.122 3 абзац та закон чистоти гамет с 122 4 абзац.
Усно дайте відповіді на запитання 1-8 с.124
Складіть 2 запитання для учнів класу письмово
23.01
Практична робота 3
Складання схем схрещування
Мета: научитись складати схеми схрещування до задач з генетики на моногібридне та дигібридне схрещування.
Обладнання: підручник.
Хід роботи
Прочитайте як розв'язати задачу 1.
За зразком розв'яжіть задачу 3 с. 125
Розгляньте розв'язок задачі 2.
За зразком розв'яжіть задачу ,5 с.125
Можна самостійно скласти та розв'язати задачі
26.01
Тема уроку " Явище зчепленого успадкування. Хромосомна теорія спадковості"
Опрацьовуйте текст параграфа 32 с. 126
Випишіть у зошит та запам'ятайте положення закону незалежного комбінування ознак с. 126
Уважно розгляньте малюнок 164
Випишіть по малюнку групи зчеплення (4), наприклад:
Довгі вусики- короткі вусики;
Рівні крила - вигнуті крила.
Розгляньте малюнок 127 та дайте відповідь на запитання:
Чому муха дрозофіла стала класичним об'єктом генетичних досліджень?
Ознайомтесь із дослідженнями Моргана с 127 3 абзац та с 128
Усно дайте відповіді на запитання 1-6 с. 129
Складіть план відповіді до тексту параграфа 31
Біологія за 30.01
Тема уроку " Генетика статі. Успадкування , зчеплене зі статтю"
Уважно прочитайте текст параграфа 33 с 130 -132 та розгляньте малюнки до нього.
Стать – це сукупність морфологічних, фізіологічних, біохімічних та інших ознак організму, які забезпечують відтворення собі подібного
Співвідношення статей у різностатевих організмів приблизно 1:1.
Це співвідношення пов’язане з процесами утворення гамет та їх заплідненням.
Існують хромосоми двох видів
Аутосоми – хромосоми однакові у обох статей.
- Гетерохромосоми або статеві – хромосоми, за якими відрізняються чоловіча та жіноча стать.
У людини існує 46 хромосом ( 23 пари ), з них 22 пари – аутосоми та 1 пара статевих хромосом.
Статеві хромосоми позначаються Х та Y.
- Х – хромосома – пов’язана з більш, ніж 300 хвороб ( дальтонізм. Аутизм, гемофілія, розумовий розвиток, м’язова дистрофія); може впливати на чоловіків, бо вони не мають ін. Х – хромосоми, щоб компенсувати помилку .
- Y- хромосома менша за розміром, ніж Х – хромосома, має меншу кількість генів. Відомо лише декілька ознак, гени яких знаходяться в Y- хромосомі .
Існує 5 типів хромосомного визначення статі.
- 1 тип : ♀ ХХ, ♂ ХУ. Характерний для ссавців, в тому числі і для людини, деяких червів, ракоподібних, більшості комах, земноводних, деяких риб .
- 2 тип : ♀ХУ, ♂ ХХ. Характерний для птахів плазунів, деяких земноводних, лускокрилих та риб .
- 3 тип : ♀ХУ, ♂ ХО Нуль позначає відсутність хромосом. Зустрічається в деяких комах – рівнокрилих .
- 4 тип : ♀ХО, ♂ ХУ. Зустрічається у деяких комах – цикад .
- 5 тип : гаплоїдно - диплоїдний - ♀ 2n, ♂n. Характерний для бджіл та мурашок – самці розвиваються із незапліднених гаплоїдних яйцеклітин, самки – із запліднених диплоїдних яйцеклітин Успадкування, зчеплене зі статтю.
Гени статевих хромосом не можуть успадковуватись так як аутосоми, оскільки нащадки різних статей отримують від батьків різні ( X та Y ) або однакові ( Х та Х ) статеві хромосоми. Виходячи з цього, гени статевих хромосом та ознаки, які контролюють ці гени, серед нащадків різних статей розподіляються нерівномірно.
- Успадкування, зчеплене зі статтю – це успадкування ознак, гени яких знаходяться в Х - та Y-хромосомах .
- Ознаки, зчеплені з Х – хромосомою, передаються від матері донькам та синам, а від батька – лише донькам .
- Якщо ознака зчеплене з Y-хромосомою, то вона передається тільки від батька і тільки синам .
Висновок: отже, у більшості роздільностатевих організмів стать майбутньго організму визначається в момент запліднення певним поєднанням статевих хромосом у зиготі .
Вивчіть нові терміни с. 132
Усно дайте відповіді на запитання 1-6 с. 132
Складіть завдання Т- технології до параграфа 33
02.02
Тема уроку " Генотип організму як цілісна інтегрована система"
Уважно прочитайте текст параграфа 34 с.133-135.
Ознайомтесь із текстом параграфа с.133 про взаємодію неалельниз генів. Прочитайте цікаві факти " Цікаво знати" с. 133 - це приклади взаємодії неалельниз генів. Запам'ятайте їх.
Ознайомтесь із текстом параграфа про множинну дію генів та розгляньте малюнок 175 з прикладами множинної дії генів
Прочитайте про цитоплазматичну спадковість та розгляньте малюнок 176- механізм прояву цитоплазматичної спадковості.
Випишіть та запам'ятайте нові терміни с.135
Складіть завдання Т- технології до тексту параграфа.
06.02
Тема уроку " Форми мінливості. Модифікаційна мінливість - наслідок взаємодії генотипу та умов довкілля"
Уважно прочитайте текст параграфа 35 с.136-139
Знайдіть у тексті параграфа на с.136-137 умови прояву модифікаційної мінливості( виділено в тексті темним кольором) та прочитайте пояснення до них.
Знайдіть на с. 137 останній абзац пояснення про варіаційну криву, випишіть у зошит термін " варіаційна крива", запам'ятайте його значення.
Розгляньте малюнок 181 , де зображено варіаційн крива.
Виконайте завдання 1 практичного дослідження на с. 136.
Об'єктом свого дослідження візьміть 25 чи більше насінин квасолі чи гарбуза, 25 листків лавровишні. Поміяряйте їх розміри, підрахуйте скільки насінин чи листків мають однакові розміри, дані запишіть у вигляді таблички та намалюйте варіаційну криву як на малюнку 181. Напишіть висновок.
09.02
Тема уроку " Види мутацій та причини їх виникнення"
Уважно прочитайте текст параграфа 36 с. 139-144
Випишіть у зошит види мутацій с. 139 (летальні,...). Як нейтральні мутації впливають на організм тварини, людини? Відповідь обґрунтуйте та запишіть у зошит.
Випишіть у зошит мутагенні фактори с.142
Дайте відповідь на запитання: яке значення мутацій у природі й житті людини?
Письмово виконайте завдання 7 с. 144
13.02
Тема уроку "Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування"
Уважно прочитайте текст параграфа 37 с.144-146.
Дайте письмову відповідь на запитання:
які системи шлюбу притаманні людині? с. 144-145
Ознайомтесь із таблицею 6 с.145-146, випишіть у зошит 5 домінантних варіантів ознак у людини та 5 рецесивних варіантів ознак ( на вибір ).
Проаналізуйте таблицю 7 с. 146 , випишіть 2 варіанти ознак людини ,зчеплених зі статтю та укажіть тип успадкування для виписаних ознак.
Ознайомтесь із текстом параграфа с. 147-149.
Наведіть приклади спадкових захворювань людини. Поясніть письмово , яке значення має генетичне консультування для попередження спадкових захворювань людини?
Ознайомтесь із текстом параграфа с. 148-149 про генну інженерів, випишіть визначення цього терміна с. 148 та запам'ятайте його
Письмово виконайте завдання 5 та " Поміркуйте" на с.149.
Повторіть матеріал параграфів 29-37 , підготуйтесь до узагальнення з вивченої теми. В якості підготовки до узагальнення , скористайтесь завданнями с. 149-151
16.02
Тема уроку " Узагальнення знань з теми "Закономірності успадкування ознак"
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5647112
20.02
Тема уроку " Процес еволюції як універсальна властивість біологічних систем"
Уважно прочитайте текст параграфа 38 с.152-155
. Зверніть увагу на малюнок 190 с.153- захисні забарвлення та поведінка тварин. З'ясуйте значення атавізмів с. 154 Мал. 193 для організму. Уважно розгляньте схему с. 155- значення адаптацій, намалюйте її в зошит та запам'ятайте.
Письмово дайте відповідь на запитання 2 с. 155
23.02
Тема уроку " " Еволюційні погляди Ж.-Б. Ламарка Теорія еволюції Ч. Дарвіна."
Уважно прочитайте текст параграфа 39 с. 156-160.
Знайдіть на с. 156 пояснення процесу еволюції Ламарком та на с.157- Дарвіном.
Дайте відповідь на запитання:
які форми боротьби за існування виділяв Дарвін? С. 157, останній абзац.
Письмово виконайте завдання 3 с.160
27.02
Тема уроку " Основні положення сучасної теорії еволюції
Уважно прочитайте текст параграфа 40 с. 160-164.
Ознайомтесь із текстом параграфа на с.160 про розвиток еволюційних поглядів
та вченими по малюнку 205 с. 161. З'ясуйте їх внесок у розвиток вчення про еволюцію.
Запишіть визначення поняття "еволюція" та запам'ятайте його.
Установіть структуру еволюції с. 162-164 та запишіть у зошит.
Письмово виконайте завдання 6 с. 164
02.03
Тема уроку " Видоутворення. Основні напрями еволюційного процесу"
Уважно прочитайте текст параграфа 41 с. 164-169.
Ознайомтесь із критеріями виду с. 164-165 та запам'ятайте їх.
З'ясуйте механізми видоутворення с.165-166.
Прочитайте текст параграфа про напрями еволюційного процесу с. 167-168. Випишіть їх у зошит та запам'ятайте. Вивчіть ключові терміни та поняття до параграфа 41 , с.168
Складіть 3 тести до тексту параграфа 41, позначте правильні відповіді.
06.03
Тема уроку " Роль різних наук в обґрунтуванні теорії еволюції"
Уважно прочитайте текст параграфа 42 с. 169-173.
Вивчіть нові терміни та поняття с.173.
Усно дайте відповіді на запитання 1-5 с. 173 . Складіть 8 запитань до тексту параграфа
09.03
https://vseosvita.ua/test/start/xov117
Виконайте тестові завдання з вивченої теми
20.03, біологія
Тема уроку ":Основи еволюційної філогенії та систематики"
Уважно прочитайте текст параграфа 45 с.186-189
Знайдіть пояснення в тексті параграфа на с.186 в чому полягає принцип подвійних назв видів.
Проаналізуйте схему на Мал. 246, запам'ятайте основні таксономічні одиниці біології.
Опрацюйте текст параграфа про принципи сучасної систематики.
Знайдіть на с.188 біологічну концепцію виду, складіть 6 запитань до тексту параграфа з відповідями.
Випишіть та запам'ятайте нові терміни с. 189.
Усно дайте відповіді на запитання 1-6 с. 190. Письмово виконайте завдання 5 с. 190
Біологія за 23.03
Тема уроку " Неклітинні форми життя -віруси. Прокаріоти"
Уважно прочитайте текст параграфа 46 с.190-195.
Знайдіть та запам'ятайте
властивості вірусів с. 190
Дайте відповідь на запитання: чим складні віруси відрізняються від простих? с.190-191.
Які хвороби спричиняють віруси рослин, бактерій, людини і тварин?
Що таке ВІЛ? с. 193
Ознайомтесь із ознаками прокаріотів с. 192-195.
Дайте відповідь на запитання 2-9 с.195( усно). Складіть кросворд до теми
Біологія за 03.04
Тема уроку " Еукаріоти: гриби, рослини, тварини"
Уважно прочитайте текст параграфа 47 с. 195-200.
Опрацюйте матеріал параграфа про гриби. Випишіть у зошит основні характеристики цієї групи організмів.
Опрацюйте текст параграфа про рослини. Складіть 4 запитання з відповідями до цього тексту.
Наведіть приклад насінних рослин.
Наведіть приклади тварин нашої місцевості. Усно дайте відповіді на запитання 1-5 с. 200.
Складіть кросворд до тексту параграфа або підготуйте повідомлення до теми
За бажанням виконайте творче завдання " Поміркуйте" с. 200
Біологія за 06.04
Тема уроку " Екологія. Екосистема та її характеристики"
Уважно прочитайте текст параграфа 48 с. 202-204.
Знайдіть на с.202 основні завдання екології, запишіть у зошит та запам'ятайте.
З'ясуйте, що є предметом вивчення екології, запишіть у зошит та запам'ятайте.
Запишіть методи дослідження ,що застосовуються при вивченні екології.
Розгляньте малюнки на с. 203, ознайомтесь із вченими , які зробили вагомий внесок у розвиток екології як науки.
Ознайомтесь із текстом параграфа під рубрикою "Цікаво знати", занотуйте у зошит термін " біогеоценоз" с. 203.
Уважно розгляньте малюнок 273 с. 204, запишіть у зошит структуру екосистеми та запам'ятайте її.
Усно дайте відповіді на запитання 1-4 с. 204 та письмово виконайте завдання на с. 204 "Поміркуйте".
Немає коментарів:
Дописати коментар